ДОВІДКА ПРО РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ  (ІІ ЕТАП) РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ БАЗОВИХ ЗНАНЬ ВИХОВАНЦІВ

ВІД 01.02.2022

            На виконання наказу №44 від 19.08.2021 р. «Про створення постійно діючої комісії

для здійснення моніторингу якості освіти в КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №20 ЗР» КМР в 2021/2022 н. р.» в період з 19.01-30.01.2022 р. комісією в складі Вареник І. Б.,  Плескановська А. В., Стець Н. проведено діагностику рівня засвоєння знань та сформованості навчальних вмінь дітей молодшого, середнього    дошкільного віку  та нервово-психічного розвитку вихованців раннього віку закладу.

         Метою діагностики було виявлення рівня сформованості пізнавальних процесів, якості засвоєних знань, обсягу виконання програми та ефективності роботи по формуванню базових компетентностей дитини дошкільного віку. 

          На підставі аналізу результатів обстежень з’ясовано, що діти отримують освітні послуги в режимі «повного дня». Аналіз руху дітей свідчить про стабільний склад вікових груп в І семестрі 2021/2022 н.р. та відсутність фактів  довготривалого невідвідування вихованцями груп дитячого садка в тому числі через хронічні захворювання.

  Для визначення рівня засвоєних знань, умінь і навичок вихованців та відстеження динаміки розвитку психічних процесів в термін з 19.01-30.01.2022 р. було проведено моніторингові дослідження в усіх групах, крім старшої. В старшій групі освітній моніторинг здійснюється двічі на рік за кваліметричною системою, а результати будуть узагальнюватись в квітні 2022 року з оформленням протоколів рекомендованого зразка. 

         Моніторинг нервово-психічного розвитку вихованців раннього віку в групі № 1 проводився згідно підготовлених на кожну дитину карток нервово-психічного розвитку, в яких відображено  особливості розвитку рухів, дрібної моторики, розвитку мовлення, соціально-емоційного розвитку, сформованості навичок самообслуговування та поведінкові прояви кожного вихованця. Обстежено 20(91%) із 22 (9%) дітей списочного складу групи. Проаналізувавши результати обстеження дітей групи № 1 (вих. Паніна М., Клєпцова Ю.)  комісія зазначає, що за досліджуваними категоріями показники такі:

Високий рівень - 0

Середній рівень  - 13 (59%)

Низький рівень – 7 (32%)

Обстеження якості знань в гр. №4 (вих. Турковська І. Пинич О.) дітей 5-го року життя мало на меті виявлення сформованих на кінець І семестру знань за програмою «Українське дошкілля». Результати обстеження за рівнями такі:  високого рівня – 8 (40%) тоді як 15% в вересні, середнього – 11 (55%), тоді як 82,5% в вересні, низького – 1 (5%), тоді як 0% в вересні. Динаміка спостерігається за рахунок перетікання показників з середнього на високий рівень за усіма лініями розвитку. Показники станом на січень такі:

• фізичний розвиток: високий – 7(35%), середній – 10(50%), низький  3 (15%)
• соціо-моральний розвиток: високий 6 (30%), середній – 13 (65%), %, низький  рівень – 1 (5%);
• пізнавальний (математична компетентність) : високий 5(25%), середній –8 (40%), низький 7(35%);
• креативний: високий 8(40%), середній –12 (60%,) низький  рівень – 0%;
• пізнавальний (природа) : високий 4(20%), середній – 11 (55%), низький  рівень – 5 (15%);
• художньо-естетичний: високий 4 (20%), середній – 12 (60%), низький  рівень – 4 (20%);
• мовленнєвий : високий – 7 (35%), середній – 11 (55%), низький  рівень – 2 (10%);                    

            Моніторинг рівня знань вихованців молодшої групи № 2 (вих. Фріюк В., Зімбалевська Н.) проводився за програмою «Українське дошкілля» з дітьми 4-го року життя. Діагностовано 25 дітей. Згідно діаграм результативності рівень успішності складає: середній – 72% (в вересні 50%), низький – 28% ( в вересні 50%). Спостерігається позитивна динаміка на переході з низького в середній рівень. За основними розділами програми показники такі :

• фізичний розвиток: середній – 84%, низький  рівень – 16%;
• соціо-моральний розвиток: високий – 4%, середній – 88%, низький  рівень – 8%;
• пізнавальний: високий – 4%,середній –48%, низький  рівень – 48%;
• креативний: високий – 8%,середній – 60%, низький  рівень – 32%;
• пізнавальний (природа) : середній – 35%, низький  рівень – 55%;
• художньо-естетичний: середній – 56%, низький  рівень –44%;
• мовленнєвий : високий – 4%,  середній – 60%, низький  рівень – 36%;

            Таким чином, порівняльний аналіз результатів моніторингу якості знань в вересні 2021 та січні 2022 року дає підстави констатувати підвищення якості знань вихованців в групах, але потребує розробки низки адресних рекомендацій педагогам груп  за такими  напрямками розвитку як креативний, пізнавальний (математика), соціально-моральний та мовленнєвий.

   На основі вищезазначеного, рекомендовано:

1. Вихователю-методисту Вареник І.Б.:
   1. Забезпечити здійснення ІІІ етапу  моніторингу виконання програм в групах закладу та провести порівняльний аналіз за 2021/2022 н.р. з висновками щодо якості освітніх послуг.                                                                                         
   2. Створити умови для проведення обстеження рівня базових знань вихованців випускників старшої групи за кваліметричною моделлю та з’ясування рівень їх готовності до шкільного навчання  в квітні 2022.

1. Спланувати адресну методичну допомогу педагогам Зімбалевській Н.., Клєпцовій Ю., Паніній М. по плануванню та проведенню навчальних занять та індивідуальної роботи в ІІ семестрі з метою корекції знань дітей з окремих розділів програми                    

2. Практичному психологу Плескановській А. В.
   1. Проаналізувати результати обстеження рівня розвитку психічних процесів вихованців груп станом на 05.02.2022 р. та підготувати аргументовані коментарі  щодо факторів впливу на результативність  навчання  до 15.02.2022 року
   2. Скласти список дітей які за результатами ІІ етапу моніторингу не виявили динаміки в знаннях та провести додаткове  обстеження психічних процесів з метою вирішення питання про направлення дитини на медико-педагогічну комісію для визначення подальшої стратегії її розвитку до 15.02.2022 року

3. Педагогам закладу:
   1. При плануванні НВР на ІІ навчальний семестр врахувати обсяг опрацьованого з дітьми  матеріалу та забезпечити його повторення та закріплення.
   2. Педагогам груп  врахувати висновки комісії, внести корективи в перспективний план на ІІ півріччя.

3.4.Вихователям груп № 1,2 активізувати роботу по розвитку дрібної моторики руки  вихованців.   

3.5.Вихователям молодшої та середньої груп спланувати роботу по збагаченню досвіду спостережень за явищами природи, працею людей та сезонними змінами в природі.

3.6. Вихователям груп № 2, №3 звернути увагу на техніку тримання дітьми ложки та письмового знаряддя та пензлів під час малювання.  

3.7.Вихователям усіх груп розробити тематичні добірки предметних картинок для збагачення словникового запасу та творчого їх використання в НВР.                       

3.8.Вихователям усіх груп  створити умови для сприйняття інформації за допомогою різних видів аналізаторів та забезпечити її наочними опорами.

 Довідку склала                Вареник І. 

Довідка від 22.03.2021

про стан організації роботи з  прищеплення  культурно-гігієнічних навичок під час їжі в КЗ «ДНЗ(ясла-садок)№20 ЗР»КМР

В КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №20 ЗР» КМР відповідно до річного плану закладу в термін з 15.03.2021-19.03.2021, з метою виявлення якості роботи колективу щодо формування культурно-гігієнічних навичок у дошкільників комісією у складі Шеремет Л., Вареник І., Колеснікова Т. було здійснено перевірку організації роботи із зазначеного питання та рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок у дошкільників під час прийому їжі. Перевірці підлягали наступні питання:

1. Планування роботи та реалізація заходів щодо формування культурно-гігієнічних навичок у дошкільників.

2. Створення умов щодо  формування й розвитку культурно-гігієнічних навичок у дошкільників за столом в режимі дня.

3. Організація роботи про прищепленню культурно-гігієнічних навичок за столом вихователями та помічниками вихователя в межах їх посадових обов’язків.

4. Методи та прийоми  керівництва з боку вихователя.

5. Організація консультативної допомоги батькам з питання організації дитячого харчування вдома.

З метою збору інформації про особливості  організації роботи по прищепленню КГН в закладі та якості її організації, на підставі методичних рекомендацій з організації питання та чинних нормативних документів, комісією було розроблено картки оцінки роботи вихователя та помічника вихователя та низку консультацій для педагогів і батьків з питання, проведено онлайн-анкетування батьків. Основними методами дослідження стали аналіз матеріальної бази груп, спостереження за працівниками і дітьми під час  режимних моментів, вивчення документації на групах та аналіз результатів анкетування.

Під час перевірки якості планування роботи та реалізації заходів щодо формування культурно-гігієнічних навичок у дошкільників з’ясовано, що педагоги планують  зазначену роботу, але часто не акцентують увагу на КГН за столом. Так лише в молодшій групі педагогом Турковською І.  зазначене питання формулюється в фразах «вдосконалювати КГН під час їжі, самостійно користуватись серветкою, правильно тримати ложку, не виходити з-за столу не закінчивши прийом їжі». Тоді як в решті груп такі задачі сформульовані клішованими фразами. Варто нагадати педагогам, що вивчення  етикетних норм поведінки за столом, відпрацювання навичок сервіровки столу до сніданку, обіду, вечері, практикуму використання столового прибору для споживання різних страв – це теж робота, яка планується і відображається в планах.

Аналізуючи матеріальну базу груп, комісія зазначає, що групи забезпечені в достатній кількості столовим, чайним посудом. На столах стоять серветниці з  паперовими серветками. Перед кожним прийомом їжі столи сервіруються відповідно до меню. В умивальних кімнатах вікових груп наявні паперові рушники, забезпечено зручний доступ до умивальників. Персонал забезпечений спецодягом. В мийках в наявності графіки отримання їжі та питного режиму. В групі раннього віку в наявності персональні фартушки, які перуться і сушаться протягом тижня  в групі, а на вихідні повертаються на обробку в родини.

Результати аналізу відвіданих режимних моментів, спостережень за організацією харчування та підготовкою до прийому їжі свідчить про те, що персонал закладу забезпечує  своєчасне гаряче харчування та достатню кількість питної води. Педагоги забезпечують спокійну атмосферу під час прийому їжі, передбачають достатньо часу на підготовку до сніданку, обіду, вечері. Вміють утримати увагу вихованців, якщо підготовка до прийому їжі закінчена, а власне сервіровка ще ні. Діти навчені мити руки перед їжею, спокійно чекати другу страву, задвигати стільчики після їжі, без поспіху та ретельно пережовують їжу,  адекватно реагують на  етикетні звернення педагогів. Педагоги слідкують за поставою дітей під час їжі, положенням ліктів та ложки в руці. В обід та на вечерю в тарілках не залишається більше 15% від порції, чого не скажеш про сніданок.

Разом з тим, аналіз роботи вихователів показав, що педагоги застосовують такі методичні прийоми формування КГН як розповідь, показ і пояснення.  Проте потенціал застосування ігрових прийомів, сюрпризних моментів, ляльок-персон в процесі прищеплення КГН використовують не в повній мірі, як і  художнє слово та народний фольклор (потішки, примовки). Позитивним прикладом ігрового залучення в процес формування КГН  може стати  досвід розгортання в  середній групі (вих.. Стець Н.) проекту «Подорожі Білосніжки» ( за данською методикою «Лавандовий ведмедик»). Ведмедик Білосніжка - новий постійно присутній в групі вихованець, який разом з дітьми засвоює норми поведінки, етикетні норми спілкування і  культуру споживання їжі в тому числі.

Помічники вихователів забезпечують оптимальний питний режим дітей кип’яченою водою після охолодження до кімнатної температури. Отримують готові страви з харчоблоку у чистому санітарному одязі (халат, фартух, хустка), чистими руками у промаркованих, закритих кришками відрах і каструлях. Сервірують столи перед кожним прийманням їжі дітьми згідно з меню. Дають дітям страви у тому вигляді, в якому їх зручно вживати (мандарин, апельсин надрізає; масло дітям молодшого віку намазує на хліб тощо), подають дітям другу страву одразу після вживання ними першої страви. Прибирають по завершенню прийому їжі згідно з інструкціями.

Проте комісія спостерігала порушення режиму харчування, а саме: помічники вихователя 15 березня отримували їжу раніше встановленого графіка, що тягне за собою зміщення режиму прогулянки та денного сну. По  виявленому факту того ж дня була проведена роз’яснювальна робота.

З метою налагодження оберненого зв’язку з родинами та вивчення спектра існуючих проблем  з організації дитячого харчування в закладі,  протягом зазначеного періоду було проведено онлайн-анкетування батьків та осіб, що їх замінюють, в якому взяли участь 69 респондентів.

З’ясовано, що 60,9% батьків задоволені організацією харчування в закладі. Серед незадоволених найбільше нарікань на якість продуктів харчування, які постачаються в заклад централізовано, моральнозастарілий перелік страв та мала кількість свіжих овочів, фруктів і молочнокислої продукції.  Частина респондентів не задоволені відсутністю інформації про щоденне меню і склад страв. Разом з тим комісія зазначає, що лише 39,4% опитаних батьків проявляють ініціативу, щоб ознайомитись з такою інформацією на стенді в роздягальні.

         Аналіз відповідей на запитання щодо домашнього меню в родинах і уподобань дітей показав, що значна частина дієтичних страв, рекомендованих для дитячого харчування в дитячих установах, вдома просто не готується: молочні каші, рибні котлети, страви з печінки, тушковані овочі та  овочеві супи. Тому діти не привчені їх вживати.

         Цікавими виявились відповіді батьків, які пояснюють відсутність апетиту вранці майже у половини дітей. Так 42% дітей снідають вдома тією їжею яка їм подобається, тому молочна каша на сніданок в ЗДО залишається в тарілках. 36,4% опитаних батьків визнали, що потребують консультування з питань організації дитячого харчування, оскільки їх діти мають поганий апетит, або ж взагалі відмовляються від багатьох страв навіть вдома.

        Результати обізнаності батьків з етикетними нормами за столом показали, що найголовнішою нормою вони вважають миття рук перед їжею, подяку за обід, користування ложкою і виделкою і споживання страв мовчки. Сервіровка стола, вміння користуватись столовим ножем, вміння вести тактовну бесіду за столом (звернутись за допомогою подати страву, передати хліб, говорити стримуючи емоції сміху, злості, відрази та ін..) виявились менш популярними навичками.

         Реагуючи на результати онлайн-опитування вихователем-методистом Вареник І. Б. та педагогами було розроблено низку рекомендацій з питань прищеплення культурно-гігієнічних навичок, в тому числі за столом. Матеріали консультацій зібрано в тематичні папки з метою надання консультативної допомоги батькам. А тематичний медіа-контент опубліковано в групі закладу на Фейсбук в рамках тематичного тижня «Дитина за столом» з 15.03.2021-19.03.2021 р.

Разом з тим комісія зазначає, що  трудові доручення у вигляді чергувань по їдальні організовуються не  систематично. В групових кімнатах в доступних місцях  розташовано одяг для чергових, проте куточки чергування не дієві. Відсутні щіточка та совок для змітання крихт черговими. Спостереження показують, що діти не володіють навичками сервіровки стола, а молоді та нещодавно призначені педагоги потребують методичної допомоги їз зазначеного питання.

Не систематично використовується повний набір столових приборів, тоді як виделка рекомендована вже з 4-річного віку, а столовий ніж на шостому році життя. Паперова серветка теж використовується не в системі.

Не створено умови для полоскання ротової порожнини  після кожного прийому їжі.

Виходячи із зазначеного та з метою покращення роботи по прищепленню КГН за столом, комісія рекомендує:

1. Вихователям опрацювати чинну програму та зміст консультацій з питань прищеплення КГН за столом і проаналізувати особливості організації цієї роботи в своїй віковій групі. Оформити письмовий самоаналіз якості виконання задач по формуванню КНГ за столом в рамках своїх посадових обов’язків.
2. Планувати роботу по КГН, охоплюючи і інформаційну складову питання за рахунок спеціально-організованих  занять про етикет харчування, культуру споживання їжі в рамках ознайомлення з навколишнім та тренінгів із сервіровки столу до різних подій.
3. Спланувати тематичний тиждень з етикету частування і надолужити прогалини в знаннях та навичках.
4. Створити умови для розгортання сюжетних та режисерських ігор «Пригостимо ляльку обідом», «Підбери посуд для ляльки», «Чаювання у звірят», «Зустрічаємо гостей», «Родинна вечеря» та придбати набори настільно-друкованих ігор аналогічного змісту. Виготовити ігрові атрибути для розгортання побутових сюжетів (муляжі різних страв із текстильного та покидькового матеріалу).
5. В рамках самоосвіти для використання в процесі формування  культурно-гігієнічних навичок у вихованців підготувати тематичні папки із зразками   художнього слова, народного фольклору (потішки, примовки), загадками, ілюстративним матеріалом з теми.
6. Доукомплектувати і забезпечити функціонування куточків чергування, налагодити роботу по виконанню  трудових доручень дітьми своєї групи, починаючи з молодшого віку ( друга половина року). Забезпечити куточки чергування совком та щіточкою для змітання крихт.
7. Враховуючи обмеження можливостей доступу в заклад через карантинні заходи, розглянути можливості інформування батьків про денне меню в батьківських вайбергрупах.
8. Вихователям і помічникам вихователів: забезпечити дотримання режиму роботи груп, режиму отримання їжі на харчоблоці, питного режиму, виходу на прогулянку та повернення з неї.
9. Вихователям і помічникам вихователів: забезпечити використання повного набору столових приборів і демонстрацію їх  використання в повсякденні та використання   паперових серветок під час їжі.

Довідку склала   вихователь-методист                                                                     Вареник І.

Довідка про результати І етапу моніторингу якості знань вихованців на початок року . Жовтень 2021

                На виконання Закону України «Про дошкільну освіту», вимог оновленої редакції Базового компонента дошкільної освіти в Україні, листа МОНУ № 1/9-406 від 10.08.2021 року «Щодо окремих питань  діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році», керуючись Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти в КЗ «ДНЗ (ясла-садок)№20ЗР» КМР, згідно Плану  внутрішньої  системи оцінювання якості освітньої діяльності  на 2021/20211 н.р та з метою виявлення базових компетентностей здобувачів освіти, забезпечення науково-методичного супроводу реалізації комплексної програми «Українське дошкілля», парціальної програми «Дошкільнятам освіта для сталого розвитку»  в групах закладу, в термін з 06.09-23.09.2021 року в групах №,2,4 та з 01.10-10.10.2021 в групах №1,3 комісією в складі Вареник І.Б., Плескановська А. В., Стець Н.  було проведено І етап моніторингу якості базових знань. Метою діагностики було виявлення рівня залишкових знань на початок року  та апробація методики  діагностики якості знань за кваліметричною системою в умовах КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 20 ЗР» КМР.

        З’ясовано, що всі вікові групи в поточному році працюють за комплексною програмою «Українське дошкілля» на реалізацію Державного стандарту дошкільної освіти та завдань Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція). Парціальна програма «Дошкільнятам освіта для сталого розвитку» вивчається педагогами, реалізується як додаткова.

      Заняття проводяться згідно сітки занять та перспективного плану вихователів. Планування навчально-виховного процесу в групах здійснюється за основними режимними моментами І та ІІ половини дня за тематичним принципом. В перспективному плані на місяць вказується тематика навчальних занять та інших видів діяльності, обов’язкових для планування: СХД, дитяче експериментування, праця, СРГ. Календарний план пишеться на тиждень. Слід зазначити, що в зв’язку з продовженням дії адаптивного карантину по COVID-19 тимчасово виключено з плану заходи дитячого туризму та масові свята і розваги. Фізкультура та музичні заняття проводяться за розробленим графіком, щоб уникнути скупчення учасників освітнього процесу в одному приміщенні.

           Основою планування є пізнавально-дослідницька та продуктивна діяльність дошкільнят, що  найбільш яскраво відбивають процес саморозвитку дитини. Вихователі щомісяця добирають задачі за всіма основними лініями розвитку, орієнтуючись на інтереси дітей своєї групи, їх можливості та потреби, тобто враховують конкретну ситуацію в групі. Зміст щомісячної роботи укладається педагогом з урахуванням  найбільш яскравих подій в соціумі та природі, а також враховуються дитячі вподобання, які виникли на цей час.

          Моніторинг нервово-психічного розвитку вихованців раннього віку в групі № 1 проводився за  картками нервово-психічного розвитку, в яких відображено  особливості розвитку рухів, дрібної моторики, розвитку мовлення, соціально-емоційного розвитку, сформованості навичок самообслуговування та поведінкові прояви кожного вихованця. В групі триває процес адаптації. Обстеження дітей раннього віку проведено частково.

           Моніторинг  рівня залишкових знань вихованців молодшого віку (вих. Фріюк В., Зімбалевська Н. ) проводився за основними напрямками розвитку у відповідності до вимог Базового компоненту. Слід зазначити, що діти 4-го року життя переживають адаптаційний період до умов нової групи. Оцінка рівня розвитку вихованця  здійснювалась за рівневими критеріями за методикою « Табель успіху» .  З’ясовано, що за основними лініями розвитку показники такі:

   Загальна картина по групі така: середній рівень – 12 (50%), низький рівень – 12 (50%) вихованців.

          Моніторинг  якості   знань вихованців середнього віку ( вих. Турковська І., Пинич О.) проводився за критеріями БК та методикою « Табель успіху».  Висновки обстеження дітей у вересні 2021 року такі:

         Загальна картина по групі складає : високий рівень – 5 (22,5), середній рівень – 14 (63%), низький рівень –1 (4,5%) вихованців, не брали участі  - 2 (9%).

    Обстеження дітей старшої групи ( вих. Стець Н., Пинич О.) проводилось за діагностичним інструментарієм до кваліметричної системи, розробленим групою київських науковців за методикою Карабаєвої І, Савінової Н..   Обстежено в жовтні 2021 року  21 дитину із 26 списочного складу групи старшого дошкільного віку. Згідно оцифрованих даних, з 21 обстеженої дитини високий рівень базових компетентностей у 5 (24%) вихованців, достатній – 9 (43%), середній - 4 (20%), низький – 3 (13%) дітей. На кожну дитину програма показала діаграму невикористаних резервів розвитку та побудувала «павутинку» розвитку. Унаочнені дані І та ІІ обстеження в квітні 2022 року дозволять відстежити якісні зміни в рівні базових знань по кожній дитині окремо.

  Таким чином загальна картина по закладу така. Високого рівня сформованості базових знань не виявлено, що пояснюється віковими особливостями та початком навчального року і початком роботи за програмою вікових груп.

Рекомендовано:

1. Вихователю-методисту Вареник І.:
   1. Проаналізувати рівень залишкових знань  та спланувати роботу по формуванню якісних базових знань вихованців

1.2. Матеріали обстеження представити на нараду при завідувачі для обговорення стратегії корекційної роботи.                                                                                

2. Вихователям дошкільних груп №2,3,4
   1. Проаналізувати результати обстежень та причини зниження успішності за окремими лініями розвитку.                                                                                       
   2. Спланувати систему індивідуальної корекційної роботи з дітьми, які не систематично відвідують дошкільний заклад через хвороби та з інших причин.                    

3. Підготувати онлайн-звіти для батьків з інформацією про стан засвоєння дітьми вікових груп програми та щодо її вимог на кінець навчального року.                                                                                                          
4. Розробити онлайн-консультації з різних розділів програми для підтримки зв’язку з батьками в період карантину по  COVID-19.

Вихователь-методист                                                      Вареник І. Б.

Довідка про якість підготовки та проведення «Місячника безпеки та гігієни»

від 28.09.2020 року

            На виконання річного плану роботи та наказу по закладу від 02.09.2020 №53 «Про проведення в   КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №20 ЗР» КМР тематичного «Місячника безпеки та гігієни» з метою формування системи гігієнічних знань у дітей, виховання культури спілкування в умовах соціального дистанціювання, адаптації  педагога до роботи в нових протиепідемічних умовах, в тому числі дистанційного спілкування з батьками  в період з 07.09.2020 - 30.09.2020 року було проведено  тематичний місячник  з пріоритетом інформації про засоби профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19).

            В рамках його проведення було передбачено:

- розробку та введення в дію документів, які регламентують організацію освітнього процесу в закладі в умовах адаптивного карантину,

- проведення роз’яснювальної роботи з працівниками щодо алгоритмів дій як по недопущенню занесення COVID-19 так і дій в випадках виявлення хворого в закладі,

- консультації педагогам щодо планування роботи груп за зазначеною тематикою та організації середовища в умовах карантину, по підбору і використанню дидактичного матеріалу,

- проведення роз’яснювальної роботи з батьками щодо змін в режимі та пояснення обов’язків батьків по дотриманню карантину на території закладу під час ранкового прийому та по завершенні дня,

- проведення різних форм роботи з дітьми в  умовах дотримання протиепідемічного режиму,

- організацію оберненого зв'язку  з батьками за матеріалами проведених заходів,

-  активацію роботи сайту закладу та офіційної групи на Фейсбук за тематикою місячника.

         Протягом місяця в закладі введено в дію розроблені на підставі постанови головного державного санітарного лікаря України від 20.08.2020 № 50 року «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» інструкції та алгоритми дій працівників по забезпеченню протиепідемічного режиму.   В зв’язку з набуттям чинності постанови головного державного санітарного лікаря України від 22.09.2020 № 55 року «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної  освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» до діючих документів було внесено доповнення та розроблено Алгоритм дій КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №20 ЗР» КРМ під час адаптивного карантину та в період  зміни рівнів епідемічної небезпеки поширення  COVID - 19, визначених МОЗ.

         Інформаційно-методичні навчання в рамках озвученого місячника проводились 02.09.2020 року під час оперативної наради та в режимі групового і індивідуального консультування 08.09, 10.09.  Педагогам було в якості самоосвіти запропоновано підготувати тематичні папки для своїх вікових груп «Про коронавірус для всіх», «Осінні інструктажі для батьків», «Каталог ігор на дистанції» та виготовити дидактичну гру до теми «Дітям про гігієну рук». На момент складання довідки зазначені матеріали з самоосвіти узагальнені в усіх групах. Прикро зазначати, що лише в молодшій  групі на момент складання довідки проведено рекомендовані «осінні» інструктажі з батьками, а дидактичний матеріал валеологічного змісту  не виготовлено в жодній з груп.

          Спостереження за організацією ранкового прийому показали, що за вересень батьки, діти і педагоги порозумілися щодо змінених умов режиму, дотримуються протиепідемічних вимог. Щоранку в присутності батьків проводиться температурний скринінг, прийом дітей проводиться в павільйонах груп, батьки в будівлю не пропускаються.

         Відпрацьовувався і алгоритм миття та обробки рук. Під час режимних моментів та на спеціальних заняттях діти під керівництвом вихователів закріплювали цю важливу гігієнічну навичку, що неодноразово фіксувалось адміністрацією під час спостережень за роботою педагогів. Гігієнічні навчання проводились на власному прикладі дорослого та в доступній дітям ігровій формі. Так до вихованців середньої групи (вих. Стець Н.) 7.09. «приходила» лялька-персона Оленка, яка розповіла їм про етикет кашлю та пояснила, чому дорослі носять  медичні маски. Діти ж навчили гостю мити руки по алгоритму і розповіли все що знають про підступний коронавірус. В старшій групі (вих. Шереметьєва Т.) діти експериментальним шляхом досліджували механізм змивання бруду з рук і познайомились з історією виникнення мила, його різновидами та гігієнічним призначенням різних видів цього миючого засобу (23.09). 

         Протягом місяця вихователі  розповідали дітям про віруси, які викликають респіраторні захворювання, читали казки про коронавірус, відповідаючи на актуальні дитячі запитання: чого літні люди самоїзолюються, чому не можна ходити в гості і обійматись та вітатись за руку. Про валеологічну спрямованість бесід свідчили матеріали на демонстраційних дошках, які педагоги готували до занять.

        Цікавим і насиченим був вересень в старшій групі (вих. Шереметьєва Т.) Аналіз плану роботи, фото- та відеозвіти, публікації в соцмережі Фейсбук показали, що педагог творчо і дуже ретельно готувалась до проведення не лише цікавих занять, а й інтегрувала тему гігієни в різні режимні моменти. Ранкові зустрічі починались з бесід на валеологічні теми: «Давай мити ручки правильно», «Носик – орган нюху», «Що таке імунітет», «Режим дня дошкільника», «Щоб зубки були здоровими», «Твій рушничок», « Твоя домівка» та ін.. На прогулянках діти спостерігали за перехожими, змінами їх одягу в залежності від погодних умов і пояснювали, чому і в яких ситуаціях дорослі носять медичні маски. Під час гігієнічних процедур педагог вчила дітей не лише правильно мити руки, а й іншій  непростій гігієнічній процедурі - видувати носика. Протягом місяця вихователь   розповідала дітям про віруси, які викликають респіраторні захворювання. Темі етикету кашлю було присвячено окремі навчальні та  індивідуальні заняття. А довільні  спостереження  за вихованцями доводять, що навик кашляти в лікоть засвоєно дітьми групи.  

        Спеціально-організована діяльність в старшій групі була побудована з дотриманням дидактичних принципів послідовності, науковідповідності, доступності, зв’язку з життям. Кожен новий тиждень приносив дітям знання з певної гігієнічної теми. Так було охоплено теми здоров’я очей, зубів,   догляду за шкірою та волоссям, профілактики інфекційних захворювань і   корона- вірусної хвороби безпосередньо.

          Тематиці валеологічного місячника  відповідали в старшій групі заняття з літератури  (н-д, ознайомлення з наступним розучуванням вірша  М. Лисенка «Звідки беруться хвороби»), ознайомлення з навколишнім ( «Мило та його властивості»), ознайомлення з природою ( «Дерева – легені планети», «Екскурсія на город»), розвитку мовлення ( «Мій ранок починається з гігієни»), творче малювання «Мік і Роб», « Мої зубки»), декоративне малювання («Рушничок», «Носова хустинка»),  ліплення та аплікація («Рахуємо зубки», «Окуляри»), навіть з математики («Мікробики і геометричні фігури»). Нові знання було застосовано під час розгортання СРГ «Генеральне прибирання в родині». Широко використовувалось художнє слово та дослідницька діяльність ( «Чому мило пахне по-різному?», «Як псуються наші зубки?»), про що Шереметьєва Т. М. щодня звітувала перед батьками засобами вайбергруп та в групі на ФБ. 

           Виконанню рекомендацій МОЗ по проведенню якомога більшої кількості часу на свіжому повітрі  було надано пріоритет під час організації занять. Ранкова зарядка, фізкультура, ігри, заняття по ознайомленню з навколишнім, література проводились в ігрових павільйонах. Виносне дидактичне обладнання додатково оброблялось дезрозчинами по завершенню занять.

           Так педагоги підготували і провели показові заняття на відкритому повітрі в середній групі «Математична подорож на казкову галявину» - вихователь Стець Н., «Горобейчик» - музкерівник Карасьова І.. Вихователь Турковська І. на свіжому повітрі   знайомила дітей молодшої групи  з навколишнім з темою «Світлофор». Серію інтегрованих занять з елементами експериментально-дослідницької діяльності та дитячої творчості в старшій групі провела під відкритим небом Шереметьєва Т.

           Проте, під час проведення занять на свіжому повітрі педагоги зіткнулись з проблемою: організувати дітей на свідоме сприймання навчальної інформації, наприклад, з математики на вулиці дуже складно.  Бракує роздаткового матеріалу, який можна було б використати на занятті в групі і який в умовах карантину не рекомендується широко застосовувати. У дітей немає можливості використовувати на вулиці олівець та аркуш і як через брак робочих поверхонь на майданчику так і через вітер. Тому навіть педагоги з досвідом  губились в ситуації відсутності дидактичного  матеріалу.

           Під час обговорення сюжетних картинок, слухання казки фронтально та  навіть з підгрупою дітей велика кількість зовнішніх звукових, зорових подразників відволікали вихованців   від логіки побудованого педагогом діалогу. Менш посидючі  діти, не маючи  такої  мотивації до пізнавальної діяльності  на майданчику як на заняттях в умовах групи, просто не розуміли змісту поставлених запитань.

         Забезпечити музичний супровід для проведення музичного заняття, руханок та фізпауз виявилось технічно складно через брак необхідної виносної апаратури. Якість звучання аудіо файлів з телефону, який використовували педагоги як ТЗН, в умовах вулиці низька.

          Молодим педагогам, які не володіють досвідом організації дитячого колективу, в тому числі з організації дистанційних ігор,  було важко організувати навчальну діяльність на майданчику. В ранньому і молодшому віці проведення занять на вулиці без використання ігрового матеріалу стало  просто неможливим і фактично порушувало всі принципи вікової дидактики.

          Одним із важливих аспектів в умовах адаптивного карантину є організація роботи з батьками. В молодшій  та ясельній групі було проведено організаційні батьківські збори  на території ігрових майданчиків та з дотриманням протиепідемічних заходів. На цих зборах було роз’яснено вимоги щодо режиму роботи закладу та умови  налагодження оберненого зв’язку з батьками в режимі онлайн. Батьки середньої та старшої групи вже звикли, що нагальну інформацію можна отримати в вайберрежимі, а інформацію з організації освітнього процесу в групі на ФБ. Протягом місяця там практично щодня з’являлись фото- та відеозвіти з життя дітей в закладі, статті про організацію протиепідемічних заходів в садочку, надавалась корисна консультативна інформація з теми гігієни та безпеки.

         Цікавим виявився досвід організації загальносадового онлайн-опитування  «Що ти знаєш про коронавірус?», організований адміністратором  групи на ФБ вихователем-методистом Вареник І. До залучення якомога більшого числа респондентів педагоги активізували батьківські вайбергрупи. І в період з 11.09- 18.09 в опитуванні взяли участь 91 дорослий із числа батьків та підписників. Метою анкетування було поширення інформації з профілактики COVID-19. Анкета містила 12 запитань з варіантами відповідей і можливістю самооцінки результатів. Питання анкети було сформульовано так, щоб жоден респондент не відчув втручання в його приватне життя.

        Підсумовуючи проведену роботу зазначаємо, що проведення тематичного «Місячника безпеки та гігієни» було логічним і адекватним заходом підготовки усіх учасників освітнього процесу до роботи в режимі адаптивного карантину. Нам вдалося усвідомити персональну відповідальність за дотримання протиепідемічних вимог, розробити, опрацювати і запам’ятати алгоритми дій в нештатних ситуаціях, привчити до змін в режимі дітей і батьків та виявити труднощі в організації освітнього процесу.  Тому, з метою підвищення рівня  підготовки педагогів до роботи в умовах карантину, підготовки до можливого переходу на змішану або дистанційну форми роботи,

рекомендую:

1. Враховуючи початок осінньо-зимового періоду та збільшення несприятливих факторів  для проведення занять на свіжому повітрі, спрямувати самоосвітницьку діяльність педагогів  на пошук доступних форм рухової активності в приміщенні з умовою дотримання дистанції: рухливі ігри середньої та малої активності, фізпаузи-руханки, фізичні вправи з атрибутами, які легко обробити деззасобами, лабіринти та смуги перешкод.
2. Опрацювати досвід проведення інтерактивного дня за технологією К. Крутій «День без іграшки» як шлях до вирішення проблеми організації роботи з дітьми в умовах обмеження кількості ігрового та дидактичного обладнання.
3. Опрацювати шляхом самоосвіти тему «Розвивальний потенціал творчих ігор з аркушем паперу».
4. Виготовити дидактичні ігри валеологічної спрямованості, які не були зроблені в зазначений термін.
5. Завершити роботу по інструктуванню батьків дітей, які відвідують заклад, з питань безпеки в осінній період.
6. Вирішити питання придбання індивідуальних контейнерів з розрахунку на кожну дитину  для проведення занять з ліплення та конструювання в умовах мінімізованого обміну ігровим матеріалом. 

Довідку склала   вихователь-методист                                                                          Вареник І.

 ОСНОВНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ

           Контрольно-аналітична діяльність у ДНЗ здійснюється згідно із Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, власним статутом, Концепцією розвитку ДНЗ, іншими нормативно-правовими актами. У закладі затверджено номенклатуру справ, яку схвалюють на засі­данні ЕК Державного архіву області. Завідувач веде журнал обліку роботи з інструкціями, нормативно-правовими документами. Уся ділова документація ведеться відповідно до Інструкції ведення ділової документації в дошкільних навчальних закладах.

          Контрольно-аналітичну діяльність у закладі здійснюють завідувач та вихователь-методист за постійного психологічного супроводу практичного психолога.

Метою контрольно-аналітичної діяльності є забезпечення якості освітнього процесу і надання кожному педагогові конкретної допомоги, удосконалення педагогічного процесу у всіх групах. Цієї мети адміністрація досягає завдяки:

• вивченню стану освітнього процесу та оцінювання його результатів, виробленню рекомендацій щодо розвитку та саморозвитку особистості педагога, дитини на основі їхніх природних задатків;
• виявленню факторів та умов, що позитивно і негативно впливають на освітній процес у ДНЗ;
• делегуванню відповідальності педагогам, які досягають стабільно високих результатів, сприянню переходу їх до самоконтролю.

АЛГОРИТМ ДІЙ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА ЩОДО КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Головна мета дій вихователя-методиста щодо здійснення контрольно-аналітичної діяльності в ДНЗ — надати методичному контролю особистісно-орієнтованого характеру взаємодії між вихователем-методистом і педагогами дошкільного навчального закладу.

Внутрішньосадовий контроль — це система збирання інформації про стан освітньо-виховного процесу та надання методичної допомоги з метою вдосконалення та розвитку професійної майстерності.

Мета контролю — забезпечити оптимальні для кожного педагога і дитини результати на основі творчої різноманітності методик, технологій, урахування можливостей та інтересів вихованця заради його розвитку.

Внутрішній контроль передбачає:

• контроль за змістом різних аспектів діяльності ДНЗ: організаційно-педагогічної, освітньої, соціально-психологічної, медико-соціальної, фінансово-господарської та ін.;
• контроль за освітнім процесом.

Контроль має бути регулярним, систематичним, дієвим, гласним. При цьому слід дотримувати нижченаведених умов організації контролю.

Умова генералізації передбачає визначення головних, кардинальних напрямків діяльності керованої підсистеми, що піддаються контролю в першу чергу.

 Умова інтеграції передбачає об’єднання зусиль педагогічного та батьківського колективів у здійсненні внутрішнього контролю за умови пріоритетного права керівника ДНЗ на координацію цього контролю.

Умова гуманізації всієї системи відносин у колективі потребує в процесі контролю за встановленням між суб’єктом і об’єктом взаєморозуміння і співпраці.

Умова індивідуалізації означає необхідність обов’язково враховувати своєрідність кожної творчої індивідуальності з метою створення в ході діяльності можливостей для самовираження цієї особистості.

 Умова диференціації передбачає взаємозв’язок рівня контролю за результатами роботи всього педагогічного колективу і окремих його груп, що відрізняються за рівнем професійної кваліфікації. За умов демократизації управління ДНЗ реалізація цього положення має сприяти переходу педагогів, які домагаються стабільно високих результатів, до вищої форми контролю — самоконтролю, тобто роботі на довірі.

До здійснення контролю в дошкільному закладі висуваються такі вимоги:

• слід не просто контролювати стан справ, а створити єдину сис­тему контролю за всіми напрямками діяльності ДНЗ;
• контроль необхідно планувати;
• у процесі контролю важлива не констатація факту, а виявлення факторів, що спричиняють недоліки; вироблення ефективних заходів, спрямованих на їх усунення;
• контроль буде дієвим утому разі, якщо він здійснюється з урахуванням вимог сучасності і рекомендації, видані за його підсумками, будуть виконані;
• необхідно надавати допомогу в реалізації рекомендацій тим, кому вони були надані за підсумками контролю;
• контроль і його підсумки мають бути доведені до відома педагогів;
• контроль має бути спрямований не тільки на виявлення недоліків, але й на пошук нового, цікавого, що дає високі і стабільні результати.

Основні функціональні завдання внутрішнього контролю:

1. Збирання та обробка інформації про:

• ефективність реалізації Програми розвитку та цільових програм;
• ефективність реалізації освітніх програм;
• стан предметно-розвивального середовища;
• професійний рівень педагогів.

2. Встановлення зворотного зв’язку в реалізації всіх управлінських рішень.

3. Забезпечення замкненого управлінського циклу.

Принципи внутрішнього контролю:

1. Планомірність.

2. Об’єктивність.

3. Теоретична обґрунтованість.

4. Методична підготовленість.

Об’єкти внутрішнього контролю за компонентами діяльності:

• Виховний, освітній та оздоровчий процеси.
• Методична робота.
• Інноваційна діяльність.

Стан психологічного мікроклімату на всіх рівнях (дитина — дитина, дитина — педагог, дитина — батько, педагог — батько, педагог — педагог тощо).

Створення умов для повноцінного виховного, освітнього та оздо­ровчого процесів.

Форми контролю (за охопленням об’єктів контролю):

• фронтальний;
• тематичний;
• оперативний;
• персональний;
• порівняльний.

Форми контролю (за послідовністю і періодичністю):

• попередній;
• поточний;
• проміжний;
• підсумковий;
• епізодичний;
• періодичний.

ФРОНТАЛЬНИЙ (КОМПЛЕКСНИЙ) КОНТРОЛЬ

Фронтальний контроль проводиться з метою одночасної всебічної перевірки об’єкта управління (методична робота в ДНЗ; організація навчально-виховної роботи; експериментальна робота; робота методичних об’єднань). Він є необхідним для загального ознайомлення (за нетривалий період) з професійним рівнем роботи всього колективу педагогів або його частини. Фронтальний контроль допомагає вихователеві-методисту з’ясувати, на якому професійному рівні починає навчальний рік кожен член колективу. Проводиться не частіше ніж двічі або тричі на рік, у будь-який час року. Триває від трьох-п’яти до десяти днів.

У процесі фронтального контролю вивчають:

• нормативно-правові документи групи;
• документацію;
• оснащення педагогічного процесу;
• виховно-освітню роботу з дітьми;
• дитячі роботи;
• роботу з батьками;
• підвищення педагогічної кваліфікації;
• інші аспекти педагогічної діяльності.

Фронтальна перевірка є трудомісткою, але дає значний ефект. Вдається отримати всебічну інформацію для глибокого педагогічного аналізу. Фронтальна перевірка може бути ефективною лише в тому разі, якщо її ретельно підготувати і попередньо розробити її проведення.

Підсумки фронтального (комплексного) контролю обговорюють на педрадах, нарадах при завідувачеві, засіданнях Ради ДНЗ.

Під час організації фронтального контролю необхідно створити комісію, яка надає допомогу за відповідного контролю.

ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Тематичний контроль допомагає зібрати якнайповнішу інформацію, а отже, вчасно скоригувати роботу педагогічного колективу або окремого вихователя.

Тематика вивчення стану освітньо-виховного процесу планується в річному плані.

Щоб тематичний контроль був результативним, необхідно провести підготовчу роботу в кілька етапів.

I етап. Постановка цілей тематичного контролю

Потрібно ясно уявити і чітко сформулювати, які результати мають бути отримані за підсумками тематичного контролю. Ці результати можуть бути пов’язані:

• з поліпшенням освітньо-виховного процесу;
• зі зростанням професійної майстерності педагогів;
• за створенням умов для розвитку досвіду найкращих вихователів;
• зі зміцненням зв’язків із батьками тощо.

II етап. Складання плану тематичного контролю з урахуванням специфіки ДНЗ і результатів роботи за обраною темою в попередні роки

Найкраще взяти конкретний розділ програми ДНЗ і виділити в ньому те спільне, що є найбільш важливим для всіх вікових груп. Слід звернути особливу увагу на те, як ускладнюється розділ програми залежно від віку дітей; дібрати і вивчити всі відповідні методичні рекомендації, інструкції, накази за темою.

За якою б темою не був складений план тематичного контролю, у ньому завжди виділяють 5 блоків.

1. Виявлення рівня знань, умінь, навичок, вихованості дітей.

2. Оцінка професійних умінь вихователя. Ефективність методів і прийомів роботи з дітьми. Форми організації дитячого колективу. Система професійного зростання педагога.

3. Рівень планування режимних моментів, системність і послідовність. Відповідність віковим особливостям дітей та освітній програмі, за якою працює заклад.

4. Оцінка предметно-розвивального середовища, умов для організації педагогічного процесу за вказаним напрямком, наявність різноманітних посібників.

5. Взаємодія з батьками з питань розвитку дитини. Використання різноманітних форм педагогічної освіти батьків. Оцінка батьками результативності роботи педагога.

III етап. Підготовка до проведення тематичного контролю

Вона передбачає складання анкет, підбір діагностичних методик, складання схем для фіксування проведення і результатів контролю. Вихователеві-методисту доцільно проаналізувати записи в діловому щоденнику аналізу освітньо-виховного процесу (які недоліки вже були помічені, що було запропоновано виправити, усунути, змінити, чи було це виконано, наскільки якісно).

IV етап. Розподіл обов’язків, питань до вивчення, визначення термінів виконання робіт

У тематичному контролі, крім завідувача та вихователя-методиста з виховної та методичної роботи, беруть участь й інші працівники: психолог, музичний керівник, лікар, медична сестра, інструктор з фізичної культури, найбільш досвідчені вихователі.

Завдання вихователя-методиста — поставити перед кожним учасником конкретне завдання, докладно роз’яснити порядок його виконання.

Підсумки тематичного контролю підбивають у вигляді аналітичної довідки та заслуховують на педагогічній раді.

У структурі та змісті довідки за підсумками проведеної тематичної та комплексної перевірки наводять:

• дату і місце її складання;
• документ, на підставі якого була проведена перевірка;
• з якою метою здійснювали контроль;
• у який період відбувалась перевірка;
• прізвища, ініціали та посади членів комісії;
• педагогів, які підлягали контролю, із яких вони груп;
• джерела отримання інформації;
• аналітичні відомості про результати перевірки, утому числі виявлених порушень, їх характер;
• висновки і пропозиції, обґрунтовані на реальному матеріалі, підтвердженому кількісними показниками.

У кінці довідки наводять рекомендації або пропозиції щодо виявлених порушень, встановлюють терміни для їх усунення, призначають відповідальних з усунення зауважень.

Довідку підписують члени комісії та педагогічні працівники, які підлягали контролю, засвідчуючи ознайомлення з підсумковим документом, або складають акт про відмову від підпису.

Перед початком тематичної перевірки керівник ДНЗ видає наказ про проведення тематичного контролю, у якому зазначає тему, терміни перевірки, затверджує план-завдання.

План-завдання необхідно представити вихователям за два тижні до початку перевірки, роз’яснити, які питання і в якому порядку будуть вивчатися, у чому сенс і яке значення тематичного контролю для вдосконалення роботи ДНЗ.

Під час організації контролю необхідно дотримувати певної послідовності, або алгоритму здійснення контролю:

1. Визначення мети і об’єкта контролю.

2. Розробка програми (плану) контролю або схеми майбутнього спостереження.

3. Збирання інформації.

4. Її аналіз.

5. Вироблення рекомендацій і визначення шляхів їх реалізації.

6. Перевірка виконання рекомендацій.

Для чіткої систематизації та конкретизації контрольних процедур у річному плані складають розділ «Вивчення стану організації життєдіяльності дітей».

       Завідувач і вихователь-методист ДНЗ визначають структуру річної циклограми управлінської діяльності, у якій зазначені етапи відбору об’єктів для контролю, визначено циклічність наказів на на­вчальний рік. Річна циклограма управлінської діяльності висвітлює щомісячний контроль за виконанням вимог законодавства про освіту, контроль за організацією навчально-виховного процесу; контроль за сформованістю в дітей ключових компетентностей; контроль за веденням документації; контроль за якістю методичної роботи, станом санітарно-гігієнічного режиму і технікою безпеки в ДНЗ.

Відповідно до циклограми контрольно-аналітичної діяльності щомісячно розробляють схематичний план контролю. За підсумками контролю вносять зміни в педагогічну діяльність відповідно до пропозицій і зауважень. Про результати контролю колектив інформують на засіданнях педагогічних рад, загальних зборах, виробничих нарадах, нарадах при завідувачеві та профспілкових зборах. Вихователь-методист розробляє та веде картки контролю виконання рішень педагогічних рад і наказів по ДНЗ.

       За отриманими результатами вихователь-методист спільно із завідувачем розробляють систему інформаційного забезпечення управління закладом, тобто програму здійснення внутрішнього контролю в ДНЗ (вивчення стану організації життєдіяльності дітей відповідно до річного плану). У цій програмі розроблено такі інформаційні блоки: «Здоров’я і здоровий спосіб життя», «Виховання і навчання дошкіль­ників», «Науково-методичне забезпечення навчально-виховного про­цесу», «Робота з кадрами», «Готовність дитини до навчання в школі», «Взаємодія ДНЗ із сім’єю та громадськістю», «Матеріально-технічне забезпечення». За кожним з наведених блоків складають технологічні картки для збирання, аналізу інформації і прийняття управлінських рішень. У кожному з блоків визначено зміст інформації, зазначено, хто і коли її збирає і де її використовують.

У ДНЗ застосовують такі методи контрольно-аналітичної діяльності:

• теоретичні (вивчення документації, побудова гіпотез, моделювання, проектування, порівняльний та системний аналіз);
• практичні (спостереження, експеримент, вивчення ППД, самооцінка, самоконтроль);
• соціологічні (анкетування, тестування, бесіда, експертна оцінка, інтерв’ювання);
• статистичні (графіки, схеми, заповнення таблиць, ранжирування).

ОПЕРАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ(ВИБІРКОВИЙ, ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ, ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА)

Оперативний контроль — це не констатація фактів, а їх вивчення: порівняння, узагальнення, аналіз, пошук причин, які викликали ту чи іншу проблему. Цей вид контролю має випереджувальне значення щодо виявлення загроз для кінцевих результатів діяльності закладу.

Оперативний контроль спрямований на:

• вивчення стану роботи педагогічного колективу та окремих вихователів на певному етапі;
• вивчення щоденної інформації про хід та результати педагогічного процесу, виявлення причин, що порушують його;
• перевірку виконання попередніх пропозицій окремих рішень тощо.

Завдання оперативного контролю — попередити недоліки. Оперативний контроль є важливим підґрунтям для проведення підсумкового, тематичного та фронтального контролю (комплексного вивчення), тому він має бути плановим, раціонально розподіленим за часом та зафіксованим у діловій документації вихователя-методиста. До оперативного контролю добирають найбільш важливі на відповідному етапі питання, вивчення яких допомогло б у розв’язанні річних завдань.

Більшість напрямків діяльності ДНЗ постійно перебувають на контролі в адміністрації, тому їх оперативний контроль доцільно планувати з певною періодичністю. Під час здійснення оперативного контролю вихователь-методист може перевіряти всіх педагогів, вихователів окремих груп, або педагогів — вузьких спеціалістів (музичний керівник, інструктор з фізичної культури, вчитель-логопед).

Метою попереджувального контролю є попередження можливих недоліків, порушень; підбір найбільш раціональних методів роботи; підвищення рівня управління.

Такий вид контролю здебільшого застосовують до вихователів, які щойно розпочали працювати в колективі, а також вихователів, які працюють в інноваційному режимі (впровадження новітніх технологій, передового педагогічного досвіду, нових освітніх програм).

Вихователь-методист допомагає педагогам звикнути до роботи в нових умовах, а тому має попередити їх про відвідування групи заздалегідь.

Зміст попереджувального контролю:

• вивчення готовності педагога до роботи;
• визначення рівня володіння методикою навчання і виховання;
• аналіз календарного та перспективного планування тощо.

Такий контроль здійснюють у формі спостережень, бесід, аналізу педагогічної документації.

Експрес-діагностику використовують для швидкого збирання інформаційних даних. Вона складається із соціологічних досліджень (анкети, тести) щодо виявлення рівня педагогічної майстерності педагогів, рівня розвитку дітей у різних видах діяльності.

Різновидом оперативного контролю є вибірковий (або епізодичний) контроль. За його допомогою можна усунути причини невідповідності фактичного рівня знань дітей вимогам програми. Особливість цього контролю полягає в тому, що він має вибірковий характер і стосується роботи окремих вихователів. Основними формами вибіркового контролю є перегляд занять та інших видів діяльності, бесіда, вивчення документації, аналіз планування.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Метою порівняльного контролю є порівняння результатів роботи вихователів за різними напрямками програми. Порівняльний контроль дозволяє побачити різницю в роботі вихователів паралельних вікових груп, а також порівняти роботу двох вихователів однієї групи.

Порівняльний контроль сприяє розповсюдженню ефективного досвіду, поліпшенню навчально-виховного процесу. «Хто не контролює — той демонструє відсутність інтересу до підлеглих» — стверджує сучасна наука про управління.