Виховна робота
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ
Перебудова системи освіти у зв'язку з переходом на нові зміст, структуру і терміни навчання вимагає змін в організації та у змісті педпроцесу. Прийняття БКДО в Україні, перехід до особистісно орієнтовної моделі дошкільної освіти зумовили також необхідність перегляду деяких підходів до планування навчально - виховного процесу в ДНЗ.
Сьогодні декларується право на творчий підхід до вибору форм планування, відходу від шаблонних традиційних форм складання планів. Але існує і надалі важлива вимога - не залишати поза увагою змістовий аспект плану роботи для досягнення поставленої мети (виконання державних стандартів дошкільної освіти), не займатися безконтрольною самодіяльністю. В ході планування навчально - виховної роботи сьогодні важливо обов'язково враховувати загальні тенденції:
- впровадження особистісно - орієнтовної моделі виховання;
- гуманізація освітньо - виховного процесу;
- широке використання інноваційних освітніх технологій;
- інтегрований підхід до організації та змісту дошкільної освіти;
- надання пріоритету провідним видам діяльності дітей на кожному віковому періоді.
Вихідні положення щодо сучасного планування освітньої роботи з дошкільниками:
1. Основою планування є та програма, яка прийнята для керівництва педрадою. Щоб виконати БКДО, необхідно використовувати загальнорозвиваючу програму, наприклад, "Дитина" та набір спеціалізованих програм з окремих напрямків розвитку дитини, які повинні забезпечувати повноцінний фізичний та психічний розвиток кожної дитини. Набір програм, які використовуються в педпроцесі, повинні забезпечувати оптимальне навантаження на дитину. Не можна використовувати в роботі програми, які не пройшли експертну оцінку на державному або обласному рівнях. Вибір програми треба обов'язково погоджувати з батьками, які є учасниками освітнього процесу.
2. Якщо вибір програми здійснено, треба її обов'язково вивчити кожним педагогом для своєї конкретної групи та для ДНЗ загалом. Під час складання плану навчально - виховної роботи слід враховувати завжди конкретні педагогічні умови: віковий склад групи; результати діагностики розвитку дітей (педагогічного обстеження) на початок навчального року (перших 2 - 3 тижні вересня); розподіл дітей на підгрупи за психологічним віком; якість предметно - розвивального середовища у групі та за її межами.
3. Форма планування може бути різною, і затверджується педрадою ДНЗ:поширена - для молодого педагога (до 3-х років), спрощена- для педагога - професіонала. Проте в жодному випадку не допускається безсистемність, пропущення окремих видів занять та діяльності дітей (пішохідні переходи; фізкультура на свіжому повітрі; колективна праця; сюжетно - рольові, конструктивно - будівельні, театралізовані ігри; СХД: художньо - мовленнєва, музична, образотворча, театралізована (їх краще планувати по тижню почергово); художня праця; робота із вивчення ПДР; дослідницько - пошукова діяльність тощо).
4. Найефективнішим є перспективно - календарне планування. Перспективне доцільно складати на зручний для конкретного педагога відтинок часу (на місяць, квартал, півріччя або навчальний рік) у довільній формі (текстовій, графічній). До перспективних планів відносяться: сітки занять, їх тематика; зміст ігрової та трудової діяльності; тематика свят та розваг; комплекси ранкової гімнастики та гімнастики пробудження після денного сну (по 2 комплекси на місяць з ускладненнями на другому тижні); загартувальні заходи (назва, норми); робота з батьками (форма, теми, термін проведення); довготривалі спостереження (назва об'єкту, мета, короткі запитання). Перспективне планування сюжетно - рольових ігор має свої особливості: варто продумувати етапи або завдання щодо розгортання сюжету гри.
Календарні (поточні) плани складаються на основі перспективних на зручний для кожного педагога період - 1-2 дні, 1-2 тижні, і мати довільну текстову чи графічну форму. Один з варіантів - планування за основними режимними моментами першої (ранок, заняття, перша прогулянка) і другої (праця, СХД, розваги, ігри, друга прогулянка, вечір) половини дня. Це традиційний підхід до планування .
Сьогодні набуло поширення планування за видами дитячої дошкільної діяльності та формами роботи з дітьми .
Плануючи роботу за будь - якою схемою та будь - якими раціональними особистими підходами до планування варто:
- щодо дитячої праці, ігор зазначати їх вид, назву (тему), мету, матеріал, обладнання, інвентар;
- щодо спостережень, цільових прогулянок, екскурсій зазначати об'єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей;
- щодо пішохідних переходів (прогулянок - походів за межі дитячого садка) зазначати кінцевий пункт, спосіб пересування (пішки, на лижах чи санках), тривалість, мету, інвентар, коротка план - схема переходу.
5. Інноваційні підходи до планування та проведення занять в ДНЗ - важливий момент освітнього процесу.
Попередня діагностика розвитку особистості кожної дитини допомагає точніше спрогнозувати індивідуальну програму для кожного вихованця, визначити його участь (або неучасть) у тих чи інших заняттях, видах діяльності, згуртувати дітей відповідно до типу, виду і змісту заняття.
Закони України
Закон України від 6.03. 2003 N 602-IV «Про Державний Гімн України»;
Закон України від 9.04. 2015 № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у
Другій світовій війні 1939-1945 років»
Укази Президента України
Указ Президента України від 13. 10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно- патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки»;
Указ Президента України від 12.06.2015 року № 334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно- патріотичного виховання дітей та молоді»;
Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»;
Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»;
Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»;
Указ Президента України від 24.08.2014 № 744 «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності»;
Указ Президента України від 27.04.2009 № 272/2009 «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам'ятати. Відродити. Зберегти»;
Указ Президента України від 24.03.2012 № 212 «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні»;
Указ Президента України від 25.10 2002 № 948 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді».
Указ Президента України від 12.11.2009 №923/2009 «Про деякі заходи щодо відзначення видатних подій національної воєнної історії»
Указ Президента України №69/2015 від 11.02.2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв небесної Сотні»
Постанови, Розпорядження, Доручення Кабінету Міністрів України
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015 роки»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 №1494 «Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини»;
Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти»;
Постанова Верховної Ради України від 28.01.1992 № 2067-ХІІ «Про Державний прапор України»;
Постанова Верховної Рада України від 19.02. 1992 № 2137-XII «Про Державний герб України».
Постанова Кабінтеу міністрів України від 16.05.2013 №261-VІІ «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами»
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1400-р «Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2016 рік»
ЗАВДАННЯ З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
· Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста)
· Почуття власної гідності як представників свого народу
· Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей
· Формування духовно-моральних взаємин
· Формування любові до культурного спадку свого народу
· Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників,батьків, сусідів, інших людей.